Тема: Звуковисотність. Метроритм.
Мета: Узагальнити і систематизувати знання з тем «Звуковисотність» і «Метроритм». Розвивати звуковисотний слух, фонематичний слух, співацькі і хорові навички та навички гри на ДМІ. Виховувати інтерес до музики, творчо використовувати музичний матеріал на сцені.
Дидактичні засоби навчання:
Німа клавіатура, звукоряд, інструкції для вихованців, методичні поради щодо використання завдань, конспекти, пісенники, конверти з завданнями, ДМІ, рольові атрибути.
Обладнання: фортепіано, ДМІ, стенд «Звуковисотність», нотний стан (на дошці) з нотами (на липучках), пісенники, виставка кросвордів та ребусів.
Вид: заняття застосування знань, умінь та навичок.
Хід заняття
І. Організаційний момент.
Музичне вітання.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
«Музика – уява – фантазія – казка – творчість – це доріжка, ідучи якою, дитина розвиває свої духовні сили.
Музична мелодія будить у дітей яскраві уявлення. Вона ні з чим не зрівняний засіб виховання творчих сил розуму. В.О. Сухомлинський.
- Ознайомлення вихованців з темою і формою практичного заняття, його метою, планом.
- Основні завдання.
- Інструкції для гуртківців.
ІІІ. Навчально-програмний етап.
Казка «Про чарівні звуки та дівчинку Сольмінка».
Ведуча: Жила собі колись дівчинка, яка дуже любила музику і співала безліч усяких пісень, мала такий чистий і дзвінкий голос, що всі стали називати її Сольмінкою. Якось увечері, стомившись від довгого дня, Сольмінка заснула, залишивши музичні звуки без нагляду. Прийшов злий чаклун Барабан, товстий і незграбний. Зібрав всі звуки у торбу, і пішов, наспівуючи якусь мелодію так фальшиво, що аж вітер завивав поривчасто й сердито… Сонечко від сорому сховалося за хмару, а пташки летіли так далеко, що потім довго не було чути їхнього веселого щебетання. Бідолахи звуки плакали, стогнали, а Барабан все співав і співав. Прокинувшись від шуму, Сольмінка почала плакати і просити не знущатися над звуками і повернути їх їй. А коли дівчинка спробувала заспівати., – то не змогла пригадати жодної мелодії.
Тяжко заплакавши, вона зрозуміла, що чарівний світ музики втрачено назавжди.
Та відмовлятись від пісень Сольмінка не хотіла. Зібравшись з духом, дівчинка вирушає на пошук своїх втрачених друзів – музичних звуків.
Довго ходила Сольмінка різними шляхами, побувала у багатьох містах і селах, але музичних звуків так ніде і не зустріла.
Стомившись, вона сіла при дорозі та й засумувала:
Сальмінка: - Скрізь по світу я блукаю,
Обійшла усі краї,
Та даремно я шукаю
Звуки втрачені свої!
Хто мені покаже путь,
Де тепер вони живуть?
Ведуча: Та навкруги все мовчало. Ніхто дівчинці не відповідав.
Сольмінка: (співає: «Вийди, вийди сонечко». (укр. нар. пісня))
- Сонечко миле,
Сонечко любе,
Ти всіх, у світі
Грієш, голубиш.
Ти осявало ріки і луки,
Може, стрічало зачаровані звуки?
Ведуча: - Сонечко відповідало:
- Я дуже втомилось,
Бо довго не спало.
Із сходу на захід
Пливу я по колу,
Не відпочиваю
Ніколи-ніколи.
Треба Землю обкружляти,
В небі хмари розігнати.
Та коли ти просиш дуже,
Я піду з тобою, друже,
Спробуєм удвох знайти
До, ре, мі, фа, соль, ля, сі!
І покотилося Сонечко золотою стежкою, ведучи за собою Сольмінку в королівство чаклуна Барабана.
Тільки Сонечко скотилося за горизонт,як дівчинка віч-на-віч зустрілася з тим самим велетнем, що відібрав у неї улюблену музику.
Чаклун натупав на дівчинку. Він сердився, погрожував, кричав, що не віддасть музику, що тільки сам буде грати і співати.
Та дівчинка не відступає,
Просить чаклуна, благає…
І той, нарешті, Сольмінці сказав:
- Якщо ти справді
Хочеш звуки повернуть,
Збирайся швидше
У далеку путь!
Та перш ніж вирушати,
Спробуй відгадати
Загадку одну,
Музичну, непросту:
Ці лінії дивні
Не просто чарівні.
Їх знає чудово
Співак, музикант.
Хто ноти читає,
Їх завжди впізнає.
А як вони звуться?
(Нотний стан)
Тілько-но Сольмінка відгадала загадку про нотний стан, як щось загуркотіло, дзенькнуло, і перед дівчинкою з’явився казковий сад. Навкруги росли екзотичні пальми, дивні пахучі квіти, співали надзвичайні пташки з яскравим пір’ям, розливалися веселкою фонтани… Сольмінка просто заніміла від такої краси. Все пливло, наче уві сні, квіти віталися з дівчиною і кликали її до себе.
Схвильована, стояла вона перед грізним чаклуном і уважно слухала, що той розповідав.
- Це таємний сад, чудовий.
Не справжній, а казковий.
Тут мусив звуки я сховати,
Щоб їх у тебе відібрати.
Та я не тільки їх сховав,
Ще й як слід зачарував.
Довго Сольмінка вмовляла Барабана повернути їй музичні звуки. Нарешті він змилостився і сказав:
- Якщо так, візьми з собою
В путь далеку вірну зброю.
Працюватимеш сумлінно –
Переможеш неодмінно!
Коли звуки відшукаєш,
Заспіваєш і заграєш!
(Підкажіть, що Барабан підказав взяти з собою на пошуки музичних звуків?)
Сольмінці вручають музичні знаки і розповідають, що вони означають: ключ, знаки альтерації, ноти з тривалостями, паузи.
Зібравши все необхідне, Сольмінка вирушила в путь шукати своїх улюблених друзів – музичні звуки.
Для детального ознайомлення натисніть Викачати з сервера
| 
